Вибір префіксу визначається правилом вживання перед глухими (с-) та дзвінкими (з-) звуками.
Вибір префіксу залежить від значення слова.
Префікс обирається залежно від національності мовця.
Специфічних правил немає, вибір префіксу випадковий.
Префікс пишеться з літерою «с-», наприклад, «стих».
Префікс пишеться з літерою «з-», наприклад, «зшити».
Префікс не пишеться взагалі.
Префікс пишеться з літерою «п-», наприклад, «псевдослухач».
Завжди обирається «с-» перед голосними звуками.
Тільки у науковій термінології.
В деяких діалектах або за історичними нормами, як у слові «зцілення».
У розмовній мові такі відмінності не допускаються.
Запозичені слова можуть зберігати початкову форму, але частіше підкоряються загальному правилу.
Неологізми завжди використовують «с-».
У таких випадках завжди обирається «з-».
Тільки в наукових термінах вибір залишається на початковій формі.
Зшити
Згрібати
Зайти
Слово «спекти», перед звуком «п» пишеться «с-».
Вживається буква «з», тому що «в» - це дзвінкий звук, наприклад, у слові «зварити».
Вживається буква «с», оскільки звук «в» не має значення.
Буква «в» взагалі не потребує префікса.
Префікс обирається за бажанням мовця.
Зрідка; зазвичай історично утвердилось вживання «з-», як у слові «зшити».
Завжди вживається «с-» за фонетичними правилами.
Ніколи не вживається.
Виключно в старих текстах.
«Скоротити» – перед «к» вживається префікс «с-».
Зкоротити
Зкришити
Скатати