Іменники - це слова, які називають предмети, людей, тварин або явища.
Іменники - це дії, які виконуються особами або предметами.
Іменники - це прикметники, що описують властивості об'єктів.
Іменники - це слова для позначення кількості предметів.
Іменник власний - це назва конкретної особи, місця або предмета, зазвичай пишеться з великої літери.
Іменник власний - це загальна назва всіх об'єктів даної категорії.
Іменник власний - це частина мови, яка виражає дію або стан.
Іменник власний - це назва тварин, що пишеться з малої літери.
Слово 'Тарас Шевченко' є загальним іменником.
'Тарас Шевченко' є власним іменником.
Слово 'Тарас Шевченко' не є іменником.
Слово 'Тарас Шевченко' є загальною назвою предмета.
Слово 'дерево' є власним іменником.
Слово 'дерево' є загальним іменником.
Слово 'дерево' є дієсловом.
Слово 'дерево' не є іменником.
'Київ' є власним іменником.
'Київ' є загальним іменником.
'Київ' є прикметником.
'Київ' є дієсловом.
Ті, що вказують на дії чи стани.
З великої літери пишуться власні іменники.
З великої літери пишуться загальні іменники.
З великої літери пишуться числівники.
З малої літери пишуться загальні іменники.
З малої літери пишуться власні іменники.
З малої літери пишуться всі прикметники.
З малої літери пишуться лише дієслова.
'Кіт'
'Дніпро'
'Школа'
'Олівець'
'Україна' є власним іменником.
'Україна' є загальним іменником.
'Україна' є описовим прикметником.
'Україна' є дієсловом.
Власний іменник завжди починається на голосну літеру, загальний - на приголосну.
Власний іменник називає конкретні об’єкти, з великої літери, загальний - загальні, з малої.
Загальний іменник має два склади, власний має три.
Власний іменник виражає стан, а загальний - дію.