Іменник - це прикметник, що описує предмет.
Іменник - це самостійна частина мови, що називає предмети, істоти, явища.
Іменник завжди вказує на кількість предметів.
Іменник - це частина мови, що виражає дію.
Іменник часто відповідає на питання "хто?" або "що?".
Іменник завжди ставиться у формі множини.
Іменник відповідає на питання "як?".
Іменник розташовується завжди на початку речення.
Книга
Стіл
Собака, котик, учитель.
Олівець
Стол, книгa, олівець.
Дощ
Вітер
Котик
Книга, стіл, олівець.
Дощ, вітер, сніг.
Собака, котик, учитель.
Місто, школа, парк.
Власні іменники вказують на конкретні назви, як-от імена людей або назви міст.
Іменник, що завжди вживається з артиклем.
Іменник, що позначає множину предметів.
Іменник, що вживається тільки у майбутньому часі.
Власні іменники, як-от назви країн, імена людей.
Усі іменники, що стоять на початку речення.
Іменники множини.
Іменники, що виражають дії.
Іменник називає предмет, а прикметник описує його.
Іменник завжди вживається у множині.
Іменник описує дії, а прикметник - предмети.
Іменник завжди вживається з числівниками.
Київ, Марія, Дніпро.
Книга, стіл.
Вітер, дощ.
Собака, котик.
Вказує на стать предмета.
Число у іменників показує чи є предмет один (однина) чи багато (множина).
Визначає емоційний стан предмета.
Вказує на відсутність або наявність якостей.