Це змінювана форма дієслова, яка вживається для вираження можливості дії.

Це форма прикметника, що описує дії.

Це зворот з головною і залежною частинами, що виражає умову.

Дієприслівник – це незмінювана форма дієслова, що називає додаткову дію до основного присудка у реченні.

Він слугує для поділу речення на частини.

Він слугує для уточнення або пояснення дії, названої дієсловом-присудком.

Він змінює час дієслова у реченні.

Він додає просторічний відтінок до тексту.

Дієприслівники бувають недоконаного і доконаного виду.

Дієприслівники бувають високого і низького тону.

Дієприслівники бувають активного і пасивного стану.

Дієприслівники бувають теперішньої і минулої форми.

Побігши, написавши.

Читаючи, займаючись (вказують на тривалість або процес дії).

Записавши, проклавши.

Танець, малюнок.

Гарний, швидкий.

Прочитавши, виконавши (вказують на завершену дію).

Співаючи, плаваючи.

Пішовши, написавши.

Від основи прислівника за допомогою суфіксів -й.

Від прикметників з суфіксами -овий, -евий.

Від основи дієслова доконаного виду за допомогою суфіксів -вши, -ши.

Його утворюють від основи дієслова недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи, -ючи, -ачи, -ячи.

Він утворюється від основи дієслова доконаного виду з суфіксами -вши, -ши.

Через приєднання частка 'не' до дієслова.

З пам'яті не утворюється так.

Зіставляючи з іншими формами дієслова.

'Незважаючи на' та 'з оглядом на'.

Сигнальні слова можуть бути виразами "що делает' паралельно", "яка" та іншими, що виражають додаткові умови чи дії.

'Вищий' і 'нижчий'.

'Я згоден' та 'виправдано'.

Він використовується для стислості та зручності викладу, щоб уникнути повторення дієслівних форм.

Для додавання емфази.

Щоб заплутати читача.

Щоб змінити тему розмови.

Ні, дієприслівник є незмінюваною формою дієслова.

Так, змінюється у всіх зазначених формах.

Лише в родах та числах.

Лише у випадках використання в метафорах.

Ні, це недоречно.

Так, у діловій мові дієприслівники допомагають зробити текст чітким і компактним.

Тільки у формальних листах.

Лише в неформальній комунікації.

Ні, це внесе непорозуміння.

Так, можна. Це залежить від структури речення, але в такому разі речення може починатися з дієприслівника.

Тільки якщо це дієприслівник минулого часу.

Ні, це суперечить граматичним правилам.

Дієприслівник вказує на дію, яка додатково виконується, а дієприкметник – на ознаку або стан, пов'язані з дією.

Дієприслівник вказує на пасивність, а прикметниковий дієприкметник – на активність.

Дієприслівник завжди стосується майбутнього часу, тоді як прикметниковий дієприкметник – минулого.

Дієприслівник вказує на статичність, а дієприкметник – на динаміку.

Так, зазвичай дієприслівниковий зворот відокремлюється комами.

Ні, коми тут не потрібні.

Це залежить від стиля тексту.

Лише якщо зворот знаходиться в кінці речення.

Потрібно зважати на логічність і зв'язок дієприслівника з основною дією, щоб уникнути двозначностей у тексті.

Їх використовують лише для художніх порівнянь.

Вони мають бути розташовані на початку речень.

Дієприслівники завжди вживаються для підкреслення некоректних дій.